Чи можна уникнути операції та, навпаки, чи варто її просити? Як вона відбувається? І чи відрізняється дитина після неї від однолітка, що з'явився на світ фізіологічним шляхом? На запитання відповідає акушер-гінеколог.
Давньогрецький бог Діоніс (він же Вакх і Бахус) - наймолодший з плеяди олімпійських вершителів, з'явився на світ саме шляхом кесаревого розтину, щоправда на давньогрецький манер.
Бог медицини і лікування - Ескулап (або Асклепій), також побачив світ несподівано для себе, не докладаючи для цього зусиль.
Міфи про народження цих богів свідчать про те, що історія кесаревого розтину, нехай і в ітерпретованій формі, але налічує вже не одну тисячу років. У Римській імперії ця операція вперше була введена на законодавчому рівні. Щоправда, лише в 19 столітті операція з вилучення дитини технологічно наблизилася до сучасної. І призначали її за медичними показаннями з метою порятунку життя матері і дитини. А з появою антибіотиків вона перестала носити екстраординарний характер.
Показання до планової операції діляться на дві основні групи: показання з боку плоду і з боку матері. Простіше кажучи, кесарів розтин робиться в тих випадках, коли пологи через природні родові шляхи або неможливі, або ж становлять пряму загрозу для життя чи здоров'я мами або дитини.
Плановий кесарів розтин робиться в заздалегідь встановлені терміни - 38 - 39 тижнів за наявності показань і відсутності ознак родової діяльності.
Якщо ж родова діяльність почалася, води відійшли: жінка починає народжувати сама, але з'являються ускладнення, лікарі діють за екстреного плану. Екстрений кесарів робиться під час пологів за життєвими показаннями з боку мами або дитини.
Існують абсолютні та відносні показання до кесаревого розтину, як з боку матері, так і з боку дитини.
Побажання майбутньої мами з приводу проведення їй кесарева розтину враховується тільки в тих випадках, коли плід знаходиться в тазовому передлежанні або якщо попередня вагітність закінчилася кесаревим розтином. В усіх інших випадках операцыя проводиться виключно за показаннями.
Майбутній мамі, якій призначений планове кесарів розтин, рекомендують госпіталізацію заздалегідь. У стаціонарі вона проходить всі необхідні обстеження, оглядається акушером-гінекологом і анестезіологом, які будуть проводити кесарів. Після цього призначається день операції.
Розтиражований в інтернеті термін "природні пологи" не зовсім коректний і вкрай неоднозначний. Найчастіше він має на увазі пологи, що протікають без адекватного лікарського спостереження і підтримки, а іноді і зовсім поза спеціалізованого стаціонару. Само собою, це вкрай небезпечно. Якщо ж ми говоримо про неускладнені пологи, то лікарі використовує терміни "фізіологічні пологи", "нормальні пологи" або "пологи через природні родові шляхи". Звісно ж, пологи через природні родові шляхи більш фізіологічні та безпечні, у першу чергу, для жінки. Кількість та частота ускладнень, які можуть виникнути за оперативного розродження, значно вища. Саме тому в останні роки був розроблений чіткий перелік показань до оперативного розродження, а зниження кількості необґрунтованих кесаревих розтинів на сьогоднішній день є однією з основних тенденцій у роботі гінекологів в усіх цивілізованих країнах.
Якщо говорити про те, що краще для дитини, то пологи через природні родові шляхи є оптимальним вибором розродження для здорових дітей.
Останнім часом активно розвивається перинатальна психологія - розділ психології, цілком присвячений впливу перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду на подальший психічний розвиток дитини. Згідно з даними психологів, діти, народжені через природні шляхи, краще адаптуються до умов навколишнього середовища не тільки в ранньому післяпологовому періоді, а й далі, в процесі розвитку і дорослішання.
Чи можливі природні пологи після операції? Звичайно! В цьому випадку є низка особливостей, але вони можливі, підтвердженням чому є значне збільшення кількості таких пологів в останні роки.
Ваш коментар