Багатозадачність мами: мудрі поради від Людмили Петрановської

Сімейний психолог Людмила Петрановська добре знана в Україні, особливо для тих, чиї діти, захоплено вивчають популярні книжки серії «Що робити, якщо ...»

Нещодавно на своїй Інста-сторінці відома психолог, коуч і публіцист підняла вкрай актуальну на карантині тему: про багатозадачність.

Всі ми звикли, маючи цю навичку, вважати її своєю суперсилою, і навіть не маючи її, посилено приписуємо собі в резюме та на співбесідах. Але зараз, коли вдома до рутинних побутових справ мами родини додається віддалена робота, причому, не лише своя, але й чоловіка, а якщо є діти шкільного віку, то і школа онлайн - так от, саме зараз всі ми живемо день у день в умовах вимушеної багатозадачності. І не кожна сили та бажання качати й далі цей скил. Але виявляється, зовсім і не потрібно.

Людмила Петрановська

Людмила Петрановська з висоти свого досвіду застерігає нас від надмірного захоплення багатозадачністю. Бо вона дуже втомлює та вимотує, і якщо спочатку ми відчуваємо себе багаторукого шивами, то звитяги вистачить ненадовго. А потім близькі отримають стомлену маму, а колеги - вигорілу тебе, йнікому від цього не буде ані користі, ані задоволення. Діяльність мозку в режимі багатозадачності протягом тривалого часу (у кожного «точка кипіння» своя) може призвести до нервового виснаження.

Але не все так погано за словами Петрановської. Просто варто розділяти погану багатозадачність і хорошу.

Погана: це робити мейк ап за кермом або допомагати дитині з уроками, листуючись у вайбері з коханцем. Тобто ті види діяльності, які важко поєднувати, тому що вони задіють одні й ті самі ресурси мозку, і доводиться постійно перемикати ці ресурси з одного предмета на інший, що спричиняє напругу та перевтому.

А ось приклади гарної мультизадачності: замішуючи тісто, одночасно вчити з дитиною пісеньку або прибираючи в хаті, слухати аудіокнигу. У цих видах активності беруть участь різні відділи мозку, який, взагалі-то в нас досить багатозадачний. Просто одночасно ми активуємо різні його частини, й тому наша увага не повинна концентруватися на обох видах діяльності по черзі та «скакати» з однієї на іншу.

Щоб поберегти свою нервову систему та захистити близьких від власного роздратування, Людмила Петрановська радить таке:

• Поєднувати одночасно тільки різні справи (хороша багатозадачність). Відмінно поєднуються усвідомлені справи й ті, які ми робимо на автоматі.
• Психолог радить закріпити на постійній основі особливо вдалі поєднання своїх рутинних справ та робити їх завжди разом: гуляючи з коляскою з малюком, слухати аудіоуроки англійської; в очікуванні дитини, поки вона займається в секції, читати або перевіряти пошту тощо.
• Очікування в процесі однієї діяльності заповнюй короткими справами з іншої. Наприклад, поки чекаєш, щоб комп'ютер завантажився, зроби вправу для шиї.
• Користуйся тими паузами, які діти самі тобі підкидають. Якщо дитина щось робить сама, наприклад, довго возиться з застібкою черевиків перед прогулянкою, не стій над душею, а займися своїми справами: нафарбуй губи або перевір меседжі в телефоні.

Погодься, ми зараз переказали такі прості й мудрі речі, які чомусь робимо часто навпаки. Але ж уникнути накопичення роздратування на тлі рутинних справ, замінивши їх продуктивними і приємними дрібницями - так просто. Давай подумаємо про це сьогодні.