Свята в дитячому садочку - це завжди бентежні події в житті твого малюка. Як забезпечити дитині комфорт, аби вона радо хотіла брати в них участь? Здебільшого це залежить від тебе.
Тільки мама може створити малечі відчуття дива. Саме ця аура - очікування свята - залишається з дитиною на все життя і формує її ставлення до свят взагалі.
Отже, незабаром свято 8 березня в дитячому садку. Дітки з таємничим виглядом, потайки, пошепки розповідають на вушко, що вже приготували мамам подарунки. У цьому віці для них дуже важливо дарувати радість. І так само важлива твоя реакція, тож їм кортить поділитися планами щодо сюрпризу тобі.
Кожне свято - це сценарій поведінки людини вже в дорослому віці. Наприклад, 8 березня вчить хлопчиків бути джентльменами, а дівчаток - леді. Ощатно говорити, щиро дарувати подарунки, природньо їх приймати - це велике мистецтво. І свята в садочку якнайкраще в цьому допомагають. Тому постався до них серйозно.
З чого складаються свята в садочках? Вивчення ролі, репетиції, підготовка костюма, виступ. Чудово, якщо пощастило з вихователями, і вони розуміють, що всі дітки повинні брати участь. А якщо ні, що робити? Ось уже вкотре твій малюк в файному костюмчику сидить на стільчику, а ролі йому знову не дали. Як краще вчинити в цій ситуації?
Для початку треба відкинути емоції і зрозуміти, хто більше хоче, щоб малюк виступив: ти або він сам? Так, саме так іноді буває, що тільки батьки хочуть, щоб дитині дали роль. Тоді це виключно твоє бажання і твої амбіції, а малюкові, можливо, це зовсім не потрібно. Дітки народжуються вже особистостями, вони інтуїтивно і не завжди усвідомлено відчувають, що їм подобається, а що ні. І геть не всі хочуть бути акторами. Проте буває й навпаки, дитина хоче, але дуже соромиться. Найпростіше у щирій бесіді обговорити з малюком, чи дійсно він хоче виступити. Якщо відповідь позитивна, тобі доведеться йти спілкуватися з вихователем.
Для початку необхідно розібратися, чому так відбувається, і як розподіляються ролі:
Саму розмову бажано здійснити ще до того, як всі ролі розподілять. Інакше міняти щось буде складніше. До розмови підготуйся заздалегідь і налаштуйся на позитивний результат. З вихователем треба говорити без дитини: якщо для тебе це травма, то для малюка - тим паче. У розмові будь доброзичлива, навіть якщо тебе долають емоції. Навпаки, почуття постарайся залишити вдома. На холодну голову говорити завжди легше, так ти більш переконлива. Можна нагадати вихователю про те, що свято - це не олімпіада, куди відбирають тільки кращих, а процес виховання, який є рівним для всіх, і для твоєї дитини в тому числі. Як варіант - вивчи з малюком невеликий віршик і попроси вихователя включити його в сценарій. Якщо ти отримала категоричне заперечення, поговори про наступне свято, на якому твоєму малюкові обов'язково дадуть роль. Контакт з вихователем - важливий момент, яким не можна нехтувати. І ця ситуація має стати для тебе сигналом, що десь ти буда недостатньо тактовною. Починай спілкуватися частіше, шукай загальні теми, налагоджуй стосунки. Як варіант - попроси когось із близьких (чоловіка або бабусю) провести розмову, якщо у них це гарантовано краще вийде.
Важливо розуміти, що кожне свято планується в певному ключі. І тут важливий дрес-код. Навіть якщо ти не згодна з тим, що всі дівчатка повинні вбратися у рожеві сукенки, а хлопчики - у костюмчики з метеликом, зрозумій, це колектив. Як твоя дитина почуватиметься, якщо буде надто виділятися? Адже слова, музика, декорації, костюми підпорядковані загальному ритму. І поява Пеппі Довгапанчоха на балу зовсім недоречно. Дитина це гостро відчуває, навіть якщо тобі нічого не каже.
Що робити, якщо дитина у жодному разі не хоче вдягати костюм? Якщо вбрання ще не підготовлене, підключи дитину до процесу вибору. Вислухай її побажання і знайди розумний компроміс. Якщо костюм вже є, запитай, чому дитина упирається. Якщо їй щось тисне або коле, тут доведеться попрацювати над костюмом. Але буває і так, що малюк через власне естетичне сприйняття не готовий бачити себе в цьому вбранні. Просто це йому не до смаку. Тоді розкажи дитині про перевтілення. Не шкодуй епітетів і яскравих фарб. Тут ти сама повинна відчути підйом, який неодмінно передасться дитині. Поясни малюкові, як важливо бути разом з колективом і створити казку, що це під силу тільки всім разом.
Маленькі діти швидко ростуть, і куплений костюм наступного року вже буде замалий, а коштує він не дешево. Як тут бути? Є кілька варіантів:
Що робити з накопиченими вдома костюмами:
Дуже важливо, щоб на рсвято прийшла саме ти. Адже привітання 8 березня адресовані в першу чергу мамам. Якщо вже зовсім немає змоги, обговори з дитиною заздалегідь, щоб вона звикла до цієї думки. Скажи, що ти обов'язково отримаєш фотографії та відео і подивишся, як твоє маля старалося. Домовся з чоловіком або іншими родичами, щоб вони тебе підмінили. Заздалегідь дізнайся, хто з батьків буде фотографувати або записувати відео. Попроси і для себе екземпляр. Постарайся все підготувати з вечора, щоб вранці ви з дитиною нікуди не поспішали і не нервували. Вклади дитину спати раніше. І не забувай про атмосферу свята. Дітки, як маленькі камертон, все відчувають, і їх настрій співзвучний з твоїм.
Якщо ж все в порядку, і ти не пропускаєш саме свято, постарайся не спізнюватися, прийди заздалегідь, щоб одягнути і підбадьорити малюка. Зайві репетиції ні до чого. Поговоріть краще на абстрактні теми.
Є такий психологічний прийом (якірна техніка), який дуже добре спрацьовує на невпевнених у собі діток. Коли у дитини щось добре виходить, доторкнися до його плеча або зап'ястя і похвали. Це треба виконувати щоразу, для того, аби закріпити ефект. Тут якорем буде дотик у супроводі похвали. Відтак, якщо малюк хвилюється, теж доторкнися до плеча або зап'ястя і скажи, що він молодець і з усім упорається, все вийде як треба. Тут спрацьовує умовний рефлекс, дитина свої минулі маленькі триумфи (своєрідний якір) переносить на те, що треба зробити зараз. Зазвичай для закріплення ефекту необхідно час і регулярність.
Якщо ти зібралася знімати або фотографувати свято, знову ж таки, прийди заздалегідь, щоб вибрати найбільш вдалу експозицію. Це може бути місце біля проходу або в першому ряду. Зазвичай зала добре освітлена, тому спалахи намагайся не використовувати. Це може відволікати маленьких артистів.
Не сиди з байдужим виглядом, поглядаючи на годинник. Намагайся підтримувати з дитиною зоровий контакт, адже вона виступає для тебе. Але не поїдай його очима, інакше почне нервуватися. Якщо малюк від хвилювання забув слова, не бійся, поруч сидить вихователька з текстом, вона завжди підкаже. Краще підбадьорливо посміхнися малюкові, його це підтримає.
І не тікай одразу після свята, залишся, щоб похвалити свою дитину і подякувати їй за виступ. Адже маля дуже старалоя. Про забуті слова краще поговорити потім, ввечері, після садка або навіть на наступний день. Якщо взагалі варто це робити. Пам'ятай, що хвалити дитину треба в рази частіше, ніж влаштовувати наради.
Всі наведені вище рекомендації справедливі і для зовсім маленьких дітей. Зважай лишень, що віршик чи пісеньку, доведеться вчити трохи довше. Малюки, що тільки почали говорити реченнями, можуть повільніше запам'ятовувати слова. Отже не відкладай все на останній день. Учи з малям слова потроху, щодя додаючи до вивчених наступний рядок. Не сильно чіпляйся до вимови, в цьому віці головне - емоція і дитяча безпосередність. Багато малят у двох-трьох річному віці говорять з помилками і, якщо дитина буде весь час думати, як правильно сказати, він може забути слова.
Що стосується сценаріїв свята - вони зазвичай дуже прості, перевірені багатьма роками практики викладачів і музичного керівника. Тому дітлахи справляються з роллям запросто.
Підбираючи костюм для "студента" молодшої групи, зверни увагу на два моменти. По-перше, вбрання повинно бути зручним, не колючим, краще з м'яких натуральних тканин. Якщо щось дитині буде лоскотати і колоти, він все свято буде соватися й чухатися. По-друге, малюки полюбляють щось смикати в ручках, тому всілякі прикраси, що звисають, стануть у нагоді, але загальному дійству це не додасть очок.
Переходимо до найголовнішого: як вивчити свою роль, адже геть не всі дітлахи одразу можуть запам'ятати слова. Варто зазначити, це не добре і не погано, це треба просто розвивати. В ідеалі дітям вірші треба починати читати ще в колисці, щоб вони звикали до такої форми викладу, вчилися відчувати ритм і мелодику віршованих рядків. Але, якщо цього не відбулося, запасись терпінням і надолужуйте це зараз.
Найголовніша важлива рекомендація - вчіть віршик разом! І при цьому не забувай кожного разу читати його з інтонацією. Ти, напевно, помічала, як малюк забавно і серйозно копіює тебе або чоловіка, коли щось важливе хоче сказати. Те ж саме і з віршем, хіба варто повторювати: «Читай виразно», якщо ти сама його монотонно бубниш? Включилися в гру. Ти це вмієш. Згадай, наприклад, себе на роботі, коли доводиться повторювати одне і теж некмітливому колезі. Адже там ти знаходиш в собі сили не дратуватися і не втомлюватися, тому що зі сторонньою людиною так розмовляти незручно. Але ж твоя маленька людина лише вчиться і заслуговує на повагу і терпіння.
Якщо процес для дитини перетворитися на захоплюючу гру, то незабаром вона буде вчити вірші із задоволенням і запам'ятовувати в рази краще.
Як малюкові допомогти розучити танець на 8 березня в садку? Деякі дітки від природи музичні, і тільки почувши веселий ритм, починають кумедно рухатися в такт. Інші на музику не реагують ажніяк. А в садку, зазвичай, танцює вся група. Що ти можеш зробити вдома, щоб малюк танцював разом з усіма? Танці на 8 березня в дитячому садку прості, досить один раз зазирнути на репетицію або навіть записати на відео, і ти зможеш навчити рухатися під музику малюка вдома. Для того, щоб розучити з дитиною таночок, дотримуйся тих самих правил, що і з віршем - разом і весело!
Якщо ти вкладеш у процес навчання багато тепла і усмішок, все вийде якнайкраще.
Гарного вам з малюком свята і піднесеного настрою!
Ваш коментар