Трійця: духовний зміст та народні традиції першого свята літа

Трійця у 2020 році припадає на 7 червня. Інші назви цього свята - П'ятидесятниця, Зелена неділя, Богодухів (Духів) день. То що ж саме ми святкуємо?

У православному календарі у п'ятдесятий день (він же - сьома неділя) після Великодня відзначається П'ятидесятниця. Саме на п'ятдесятий день під час святкування євреями однойменного старозавітного свята (відзначається на честь дарування Тори Мойсею на горі Синай) у будинку, в якому зібралися всі учні Христа, сталося диво зішестя Святого Духа. Він з'явився у вигляді язиків полум'я, що зупинилися над головами апостолів, після чого кожному з них відкрилася здатність проповідувати мовою, якої він досі не знав. Це дало початок їх подорожей далекими країнами, де вони вчили людей Слову Божому місцевими мовами. Саме таким чином почалося поширення християнства по всьому світі.

Можна розглядати ідею П'ятидесятниці і як свята взаєморозуміння між людьми, адже апостоли зуміли подолати те, що сьогодні ми називаємо мовним бар'єром, і достукатися до сердець своїх новонабутий братів у Христі. Іншими словами, розповідаючи дитині про Трійцю (П'ятидесятницю), нагадай про те, як важливо вчити іноземні мови.

То що ж таке Трійця?

Слово «Трійця» є більш поширеною назвою свята П'ятидесятниці і вказує на те, що в цей день віряни осягають триєдність Бога, виражену у Святій Трійці: Отці, Сині і Святім Дусі.

Традиційно на Трійцю прикрашають церкви і будинки молодими гілочками та зеленню. Звичай цей пішов від древніх євреїв, які в П'ятидесятницю відзначали також перші жнива пшениці (бачте, клімат Святої землі тепліше за наш, тож перший врожай достигає там значно раніше), ось чому молодим паросткам надавали особливого значення.

З іншого боку, маємо накладення древніх язичницьких традицій слов'ян, які на початку літа відзначали свято бога сонця - Ярила. У обрядових ритуалах щосили використовувалися трави, які рясно розквітають в цей період проводів весни та зустрічі літа. І, звичайно ж, старовинні вірування наклалися на християнський світогляд, ось чому в народі побутує безліч переказів про розгул мавок, русалок та інших міфологічних персонажів саме цього дня.

Ще одна назва свята Трійці в народі - Зелена неділя. Три дня перед, сам день Трійці та три дні після звали Зеленим, Клечальним, Русальним тижнем або Зеленими святами.

Прикрашання будинку травами

Чим же прикрашають будинок в Трійцю? Всім, чим багаті околиці! Найбільш популярними для троицких обрядів є такі запашні трави як аїр, любисток, чебрець, барвінок, м'ята, волошки та папороть.

А ось дві рослини православні цього дня не обривають: вербу й осику. Верба вже віддала свою «данину» на Вербну неділю , а осика має погану славу, адже як за переказами саме на ній повісився Іуда.

Зібрані трави несуть до церкви до обідні (служби, що відправляється до полудня), там освячують та приносять додому. А далі використовують де тільки можна: свяченою травою встеляється підлога у житлі - від всякої нечисті. В деяких регіонах України існував звичай викладати на підлозі біля порогу травинки у формі хреста, для благословення всіх, що входять в будинок. У Західній Україні з цією ж метою з Троїцької трави плели хрести та підвішували їх у дверних отворах. Засушений букетик освяченої Троїцької трави завжди зберігали за образами - як родинний оберіг. З цієї трави заварювали чай та пили для лікування від хвороб.

Обов'язково частина освяченого жмутка витрачалася на зміцнення та благословення господарства: букетик трав поміщали біля закладеного зерна, на підлозі хліва викладали з травинок хрест. Навіть про розсаду не забували - сплетені з троїцьких гілочок вінки клали на грядки, щоб дочекатися багатого врожаю. А що вже говорити про використання трав у всіляких обрядах, пов'язаних з особистим щастям! Сплетений вінок дівчина крадькома могла подарувати парубку - і це вважалося вищою ознакою прихильності. Лягаючи спати, незаміжня дівчина обов'язково покладе свячений букетик собі під подушку - щоб приснився суджений.

Трійця і традиції: коли вінки плести, а коли до хороводу йти

Плетіння вінків та гадання на них у дівчат було подібно Купальському: у який бік поплив вінок - звідти і нареченого чекати, якщо вінок повернувся - не бути заміжжя цього року, а якщо, не дай Боже, вінок потоне, значить, судилося дівчині в цьому році померти.

Все це красуні з'ясовували напередодні ввечері або на світанку, потім поверталися додому, йшли з батьками до церкви, а після неї, недовго побувши на святковому сімейному обіді, до якого запрошувалася рідня, вибігали на вулицю - хороводи водити. У цих-то хороводах хлопці й визирали собі майбутніх наречених. Найбільш вдалим вважалося сватання саме на Зеленому тижні. Якщо на Трійцю просватати, а на Покрову одружитися, то такий шлюб буде сама природа зміцнювати, бути парі щасливою, плідною та благополучною. А ось в саму Трійцю одружуватися не рекомендували через розгул лісової нечисті, що через заздрощі може зірвати весілля - все ж у цьому святі проступають старовинні язичницькі вірування, органічно вплетені нашими предками в християнську традицію.

Працювати на Трійцю було категорично заборонено, тому прибиранням в будинку та на подвір'ї займалися заздалегідь. Також обов'язково старші жінки в суботу напередодні (яка вважається батьківською, і в яку заведено поминати покійних родичів) на цвинтарі обмітали віниками могили предків - хто цього не зробить, до того мерці самі в будинок заглянуть і когось з домашніх з собою прихоплять.

Крім роботи заборонялося на Трійцю й купання - щоб русалки не потягли. Зате, якщо піде дощ - це до теплого літа і гарного врожаю.