День Святого Миколая: традиції, які не всі знають

Про те, що дітям кладуться подарунки на День Святого Миколая, ми знаємо. З цієї статті дізнайся більше про те, як зустрічали День Святого Миколая наші прабабусі та прадідусі, коли були малюками.

19 грудня всі православні християни світу відзначають свято Миколи Чудотворця. Воно дійшло до нас з часів Київської Русі, в 11 столітті його ввів князь Всеволод Ярославович. Відтоді з приходом Миколи починався час підготовки до Різдва та Нового Року, яке ми проводимо у вечорницях, ворожіннях, сватанні та очікуванні дива.

Хто такий Святий Миколай: міфічна особа чи реальна?

За старовинними переказами в IV ст. в Італії за часів імператора Костянтина в місті Міри жив молодий чоловік на ім'я Микола. Це був рано осиротілий син багатої сім'ї. Дізнавшись, що хтось щось потребує, юнак підкладав на поріг або в будинок бідняка гроші або речі, яких тому бракувало. В народі ходить навіть легенда про одну бідну дівчину, яку не міг взяти за дружину її коханий через відсутність приданого. Микола підклав їй під подушку потрібну суму грошей, щоб весілля відбулося. Щаслива наречена розповіла всім про чудо і запевняла, що в її долю втрутилися янголи. Таких історій в місті ставало дедалі більше.

Микола творив добро анонімно, тож облагодіяний ним бідний люд і сироти не знали, хто їм допомагає. Але колись містяни простежили за Миколою і все з'ясували. Відтоді він став єпископом цього міста. Багато добрих справ зробив єпископ Микола за час земного життя, але ще більше зміг дарувати людям після переходу в інший світ. Коли Святий Миколай помер, мощі його виявилися нетлінними, мироточивими й здатними зціляти хворих. Церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як головного свого заступника та покровителя.

Кого він оберігає?

Вважається, що Святий Миколай оберігає воїнів, мандрівників, моряків, торговців, лучників, бідних і сиріт, і, звісно ж, дітей (власне, саме їм належить отримувати подарунки на Святого Миколая).

Всім слухняним хлопчикам і дівчаткам в ніч на 19 грудня Святий Миколай підкладає під подушку подарунки. За старих часів в Україні існував навіть особливий звичай «суворості»: неслухняним діткам - бешкетникам - Миколай замість або окрім подарунка підкладав різочку - маленький прутик, для науки за непослухання та погану поведінку. Але ця історія, звісно ж, не про нас і наших дітей - вони заслужили у Миколая на справжній подарунок.

Не тільки в Україні, але й в багатьох інших християнських країнах прийнято писати Святому Миколаю листи. У цих посланнях діти просять здоров'я своїм батькам та родичам і, звісно ж, описують, який подарунок вони хочуть отримати. Такий лист слід покласти за віконце й чекати, поки Святий отримає його та виконає твою волю.

Особливі українські традиції на День Святого Миколая

Причому, щоб написати листа Миколаю, не потрібно обов'язково бути дитиною. Дорослі теж можуть дозволити собі пограти у диво.

В Україні з давніх-давен були особливі традиції на Миколая. Починалось свято з молебну у церкві, після якого громада ставила Святому велику свічку, щоб він оберігав всіх від бід і дарував мир та справедливість.

На Київщині господарі прийшовши з церкви, брали миску зі свяченою водою і йшли кропити худобу в хліву примовляючи: «Святий Миколаю, помилуй та збережи нас від всякого лиха!».

Існувала також традиція святкувати триденні "Миколині святки", на які варили пісну кутю та узвар, щоб у майбутньому році був багатий врожай зерна та плодів.

Ще одна гарна і мудра традиція була у наших предків - ввечері збирати сусідів на "братчини" - трапезу, частування для якої готувалося вскладчину. Братчини були ритуалом примирення ворогів і прощення всіх образ, сусіди щиро вітали один одного зі святом Святого Миколая. Через те, що в цей час вже йшов Різдвяний (він же Пилипів) піст, основними стравами на столі були пісна кутя, узвар, пироги та вареники з грибами і капустою та інша пісна смакота. І, звичайно ж, пиво, яке варили спеціально до Дня Святого Миколая з ячменю нового врожаю. У Західній Україні існувала традиція до цього свята пекти спеціальні пісні коржики - миколайчики.

У господарів в цей день була весела традиція - запрягати кращих коней і мчати навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!".

За старих часів на Миколая укладалися договори й угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважиться на обман. А ще зі свята Миколая починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Особливо важливим свято "Зимового Миколая" було для наречених та їхніх сімей - готувалося вбрання, діставалися рушники - дівчата чекали сватів. Коли День Святого Миколая наступав, придане було готове. Традиційно сватання проходило перед Різдвом та на святки. А для цього, починаючи зі свята Миколая, молодь влаштовувала вечорниці - посиденьки з піснями і гулянням під час яких можна як слід одне одного роздивитись.

У Святого Миколая вірили не тільки українці - його шанують всі християнські народи, але в кожній країні наш Чудотворець називається по-своєму: Миклаш, Йолупукі, Сент Ніколаус, Санта Клаус, Пер Ноель, Синтер Клаас тощо. І не важливо, як до нього звертатися, Святий завжди почує молитву про мир і справедливість, прохання про подарунок та щастя.