День усіх святих, що його яскраво та гучно відзначають у США та Європі, вже укорінився серед наших свят. Що ж потрібно знати, перш ніж приміряти костюм на Хеловін?
Рідко хто пов'язує цей моторошно-веселий карнавал з тим змістом, який вкладає в нього Католицька церква (вже не кажучи про те, що панівне в нашій країні православ'я взагалі не містить у церковному календарі такого свята). Однак милий привід пограти в жахи давно перестав бути «чужим нам святом», - як з кам'яним обличчям колись говорила одна з викладачок автора цих рядків (до речі, й сама неабияк схожа на Круеллу де Віль, навіть без зайвого гриму).
Щоб відповісти на це питання, нам не обійтися без короткої історичної довідки. Витоки свята слід шукати у віруваннях стародавніх кельтів. У другій половині осені був у них день (а точніше, ніч), який називався Самхейн та ознаменовував закінчення польових робіт, збирання врожаю й повернення худоби з пасовищ. Правду кажучи, святкували цю річ 7 днів: три - до, сам день і три - після. Вважалося, що в цей час зима вступає в свої права, а в ніч на Самхейн душі померлих приходять до своїх домівок, щоб погрітися біля вогню. А разом з ними зі світу тіней виповзає всяка нечисть: відьми, чорти, злі духи тощо. Так ось, щоб їх відлякувати від своїх будинків, й існував звичай рядитися в страхітливі вбрання. Ось, виявляється, кого ти лякала, вбравшись в костюм вампірші на Хеловін!
Звичай рядитися у страхітливі вбрання існував для того, щоб відлякувати злих духів.
Дізнайся, що вже час придбати для дитячого костюма на Хеловін
А тим часом друїди (кельтські жерці) всю ніч палили багаття у гаях, творили заклинання і приносили жертви злим духам, аби їх приборкати. Ось це і вилилося згодом в традицію вимагати жертвоприношень - солодощів, за якими йдуть по домівках діти, вбрані у чудовиськ. До речі, вогонь, розведений в домівці від вугілля друїдского багаття, вважався чарівним, здатним вберегти від напасті будинок протягом всієї зими.
Діти вимагають цукерок - в пам'ять про жертви духам померлих.
Згодом, після завоювання земель проживання кельтських народів Римом в ці ж дні осені вшановувалася Помона - римська богиня плодів та достатку. А вже в VIII ст. н. е. Католицька церква назвала день 1 листопада Днем усіх святих - на честь всіх тих угодників і мучеників, хто не має власного дня в календарі. По-англійськи святі мощі - Hallows, а напередодні їх дня - All Hallows Eve - Halloween.
У США це свято «завезла» потужна ірландська діаспора у XIX в. Здоровий американський гумор пом'якшив похмурі вірування і надав їм жартівливий, карнавальний характер.
Однак повернемося ж, до солодощів.
Традиційна забава американської дітвори Trick-or-treating (вимагання солодощів) дещо походить на наше різдвяне колядування, але має явний жартівливо-бандитський контекст. Дослівно клич Trick-or-treating перекладається як: «витівка (недобрий жарт) або частування». З таким «милим» ультиматумом звертаються до господарів будинку юні шибеники, виряджені в монстрів, вампірів та інших чудовиськ. Ясна річ, що господарям легше відкупитися від шкідливого вторгнення солодощами. Нерідко на ганку американського будинку в Хеловін можна побачити вже виставлені кошики з солодощами.
Ті ж дорослі, хто не проти розважитись, навпаки, просять юних вимагачів «відпрацювати» солодкий гонорар. Зазвичай дітлахам доводиться розіграти якусь страхітливу сценку або, хоча б, виконати віршик чи пісню, присвячену святу. Ну, правда, коляда, тільки страшніше?
А мексиканські шибеники ввели традицію просити calaverita - маленький цукровий або шоколадний череп. Уяви собі, відкриваєш ти двері, а на порозі стоїть юний демон і ввічливим голоском просить подати йому його маленький череп. Мило, правда?
А ця традиція народилася в результаті накладення в ірландській культурі кельтських язичницьких й отриманих пізніше католицьких вірувань. Жив колись на землі випивака Джек, який славився скупердяйством. Сів якось він в трактирі випивати з самим чортом, коли ж прийшов час розплачуватися, попросив свого візаві обернутися на монетку. А монетку ту поклав собі в кишеню - біля срібного хрестика. Звісно, нечистому таке сусідство стало не до вподоби, став він проситися на волю, обіцяючи Джеку не посягати на його душу після смерті. Коли ж вищезгаданий Джек помер, в рай його - грішника - пускати не захотіли. А чорт пам'ятав їх домовленість, й у пекло його теж не взяв, і лише кинув звідти одне жалюгідне вугіллячко. Ось і залишився Джек неприкаяним, поклав вугіллячко в вирізаний гарбуз і пішов блукати - яким світом?
Нинішні діти із задоволенням переймають традицію цього веселого свята, просять пошити їм костюми на Хеловін, допомогти вирізати гарбуз або ж вдома самим влаштувати вечірку.
Ваш коментар