То що власне ми святкуємо в ніч з 13 на 14 січня? Історико-календарний феномен, що трапився в результаті замін систем літочислення, давно вже став доброю народною традицією. Розберемося детально.
Ще перші християни мали на меті розрахувати дату створення світу і позначити час старозавітних подій. Перші розрахунки за Септуагінтою (грецький переклад Старого Заповіту) позначили датою створення світу 1 березня 5508 до н. е. Таким чином, Новий рік слід відзначати з приходом весни.
У VII н. е константинопольські отці церкви уточнили ці розрахунки і дійшли висновку, що датою створення світу є 1 вересня 5509 року до н. е. Християни східного обряду стали відзначати Новий рік в перший день осені. До речі, Рим і весь католицький світ цих розрахунків не визнав.
У Древній Русі до введення християнства Новий рік зустрічали в день весняного рівнодення - 22 березня. Після хрещення Русі поступово візантійський календар витісняв старий язичницький, і Новий рік стали відзначати 1 вересня, разом з іншим православним світом. Щоправда, узаконене це було лише 1492 року, через 5 століть після введення християнства.
А ще 2 століття потому 19 грудня 1700 Петро I видав указ «літа обчислювати з 1 січня від Різдва Христового» (мова йде про 1 січня за старим стилем).
До початку ХХ століття вся Європа перейшла на григоріанський календар, натомість Російська імперія продовжувала використовувати юліанський, що призвело до накопичення 13 днів різниці у датах (Росія відставала). Відставання Росії, як не дивно, виправили більшовики, щойно прийшовши до влади, й у 1918 р проголосивши відповідним декретом перехід на новий стиль (він же григоріанський календар), фактично пересунувши поточну дату на 13 діб вперед. Так церковне свято Святого Василя (він же Щедрий вечір у українців), що раніше відзначалося 1 січня, за новим стилем перейшло на 14 січня.
Нині Старий Новий рік став просто народною традицією і відзначається у ніч з 13 на 14 січня, стаючи логічним продовженням зимових свят. У тих сім'ях, де шанують традиції, Щедрий вечір відзначається найбільш пишно, з багатим столом, де є все те, що заборонялося протягом Філіпового посту. Оскільки для віруючих ця святкова трапеза - перша після закінчення посту (у Різдвяну ніч стіл був пісним), її називають багата кутя.
Усі щедрівки, які ти знаєш з дитинства - співаються саме цієї ночі. А з ранку 14 січня ходять у гості і вітають сусідів та рідню. Цього дня відзначається церковне свято Святого Василя Великого - на честь архієпископа Кейсарії Кападокійської Василя, одного з Отців Церкви, згодом канонізованого.
Найцікавіше в цих календарних зсувах те, що вони тривають і зараз. Наразі різниця між юліанським та григоріанським календарем становить 13 днів. Але вже розраховано, що на 1 березня 2100 року вона становитиме 14 днів та продовжуватиме збільшуватись. Тож ця стаття ризикує застаріти вже менш ніж через 100 років.
Ваш коментар