Ацетон в сечі у дитини

Вперше з цією проблемою стикаються раптово: у, здавалося б, абсолютно здорового малюка раптом починається блювання. З рота з'являється сильний запах ацетону, також ацетоном пахне сеча дитини. Як тут бути?

Запах ацетону з рота - найперша ознака ацетонемії - підвищеного вмісту кетонових тіл в крові дитини. Причиною такого стану є порушення вуглеводно-жирового обміну. Найпоширенішим методом діагностики ацетонемії є виявлення ацетону в сечі у дитини.

Кетонові тіла (ацетон і ацетооцтова кислота) утворюються у печінці в результаті переробки макроелементів, отриманих з їжею. Необхідні в невеликій кількості як джерело енергії, кетонові тіла за їх надлишку викликають загальну інтоксикацію організму. Ось чому такий стан супроводжується блювотою.

Ацетон в сечі у дитини: симптоми

Отже, перерахуємо основні симптоми, за якими мама може здогадатися, що у її дитини трапився ацетонемічний криз:

• Малюк стає млявим, слабким, може почати вередувати, втрачає апетит.
• Дитина скаржиться на головний біль та біль у животі.
• Незабаром до них приєднується нудота.
• З рота дитини чітко доноситься характерний нездоровий, «ацетоновий» запах.
• Може підвищуватися температура.
• Багаторазове блювання приносить полегшення на недовгий період після кожного нападу. Блювота також має виразний ацетоновий запах.
• З'являється сильна спрага, пронос, ознаки зневоднення.

Описані симптоми ацетонемічного кризу бувають у дітей при таких захворюваннях:

• цукровий діабет
• захворювання печінки
• тиреотоксикоз (збій у роботі щитовидної залози)
• новоутворення в мозку
• кишкові інфекції
• нервово-артричний діатез (генетичні особливості обміну речовин)

Останній - найбільш часта причина регулярних ацетонемічних кризів, які повторюються у дитини аж до періоду статевого дозрівання (12 - 14 років). Діти з таким діагнозом поза загострень, загалом, здорові.

Вони відрізняються високою емоційною чутливістю, відмінною пам'яттю та допитливістю, але часто легко збудливі. Такі діти можуть випереджати у розвитку своїх ровесників, але поступатися їм у масі тіла. Після досягнення пубертатного віку найчастіше напади припиняються. Але у майбутньому в таких людей підвищений ризик розвитку різних захворювань нирок, суглобів, подагри, цукрового діабету та ожиріння.

Спровокувати черговий ацетонемічний криз можуть:

• перевтома
• перезбудження
• інфекції, ГРВІ
• подорож, переїзд
• надлишок важкої жирної їжі у раціоні дитини

ДО РЕЧІ: Дізнайся, коли і чому не варто змушувати малюка їсти

Останній пункт найбільш часто призводить до загострень. У маленької дитини ще недосконалі механізми засвоєння та переробки жирів, а сучасне харчування у великому місті, особливо з переважанням хімічно переробленої та «швидкої» їжі, надмірно насичене жирами. Дитині ж, схильній до ацетонемії, достатньо одноразово переїсти жирного, щоб почався черговий напад.

Рідше напади ацетонемічного блювання можуть спровокувати недостатнє харчування або голодування. Справа у тому, що, не отримуючи поживних речовин ззовні, організм починає спалювати свої жирові депо. А при розщепленні жирових клітин у кров потрапляє велика кількість кетонових тіл, що і провокує напад. Тому маленьким товстунам у жодному разі не можна самостійно або під керівництвом батьків сідати на дієти або, тим більше, голодувати. Усі подібні заходи повинні відбуватися суворо під наглядом фахівців: педіатрів, дієтологів та ін.

Особливу тривогу викликає ацетон у сечі немовляти. Адже у цьому віці виключається переїдання жирної їжі (якщо дитина отримує тільки грудне молоко), слід терміново звертатися до медиків та шукати об'єктивні причини (частіше це патології підшлункової або щитовидної залоз, печінки, новоутворення у мозку).

До речі, іноді виявляється ацетон у сечі вагітної жінки. На сьогодні достеменно невідомо, що стає причиною цього. Лікарі схильні звинувачувати в усьому токсикоз.

Ацетон у сечі у дитини - причини, лікування

У різних дітей період, що передує кризу, протікає по-різному: у одних нічого не віщує загострень, інші скаржаться на нудоту, головний біль та біль у животі, у них з'являється слабкість, сонливість, млявість, зникає апетит, а з рота відчувається запах ацетону. Після чого з'являється або одноразове, або нестримне блювання спочатку залишками неперетравленої їжі в шлунку, а потім і жовчю. Що б дитина не з'їла або випила, блювота повторюється. На тлі цього може рости температура тіла: від незначного підвищення до 39⁰. Якщо блювота повторюється знову і знову, виникає загроза зневоднення, і дитині необхідні крапельниці в умовах стаціонару.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Що робити, якщо дитина боїться лікарів 

Тест на ацетон

Головна ознака наближення ацетонемічного кризу - поява характерного запаху ацетону з рота. Об'єктивною ознакою загострення є підвищений ацетон у сечі. Виникає питання, як визначити ацетон у сечі. У домашніх умовах це зробити дуже просто за допомогою спеціальних тест-смужок, які продаються в аптеці. На смужці розташований індикатор, реактив якого при контакті з сечею змінює колір, що дає можливість судити про концентрацію ацетону. В ідеалі норма ацетону в сечі дитини настільки мала, що при використанні тест-смужок він взагалі не повинен виявлятися.

Сечу для аналізу використовують одразу після того, як дитина її «зробить», смужку стороною, просоченою реактивом, опускають в неї та тримають кілька секунд. Далі смужку слід витягти та порівняти отримане забарвлення зі шкалою, наведеною на упаковці тест-смужок.

Оціни результат:

Як знизити вміст ацетону в організмі

Якщо ацетонемічні кризи вже траплялися, і батьки мають досвід визначення провісників нападу, вони можуть запобігти блюванню. Помітивши тривожні сигнали (скарги на біль навколо пупка, нудоту, погіршення апетиту, млявість та слабкість), треба вкласти дитину в ліжко і давати їй пити дуже часто, але потроху. Мета - забезпечити дитині рясне пиття, при цьому не викликавши блювоту. Цього можна домогтися, якщо давати йому по чайній ложці рідини кожні 5 хвилин. Напої слід чергувати: негазована мінеральна вода, чай з лимоном, розчин регідрону та ін. Коли почуття нудоти тільки виникло, можуть допомогти ентеросорбенти: ентеросгель, фосфалюгель, смекта, а також прохолодна очисна клізма.

Якщо блювота все ж настала, дитині потрібно поголодувати, при цьому регулярно маленькими дозами приймати рідину. За добу малюк повинен отримати обсяг рідини з розрахунку 120 мл на кожен кілограм власної ваги. Якщо пиття виводиться з блювотою, краще викликати «Швидку допомогу» та погоджуватися на госпіталізацію: крапельниці можна поставити лише у лікарні, а це - єдиний спосіб уникнути зневоднення та скоріше вивести ацетон з організму. В обов'язковому порядку потрібно стежити за концентрацією ацетону в сечі за допомогою експрес-тестів. Також у лікарні зможуть відстежувати ацетон у крові та вживати заходів при критичних показниках.

Зазвичай на 2-3-й день стан дитини поліпшується, блювання проходить, з'являються сили та апетит, і малюк одужує.

У перші дні після кризу показана жорстка дієта. У будь-якому випадку, поки блювота не припиниться, можна лише пити, а їжі дитині пропонувати не слід. Назавтра після останнього нападу блювоти можна додати до пиття сухарики, печене яблуко та рисовий відвар. Якщо така «їжа» добре переноситься малюком, можна доповнити її протертою рідкою рисовою кашею на воді, але не раніше ніж на третій день після кризу. При сприятливому стані починаючи з 5-го дня у дієту дитини включають: каші гречану, рисову, вівсяну, пшеничну на воді; овочеві супи з невеликою кількістю рослинної олії; нежирний кефір; парові тефтелі з нежирного м'яса або риби.

Спосіб життя дитини з ацетонемія поза кризів

Мета спеціально організованого способу життя таких дітей - уникнути або мінімізувати кількість нападів. Для цього вживають таких заходів:

1. Здоровий спосіб життя: достатні прогулянки на свіжому повітрі, активні ігри (але без перевтоми!), помірні фізичні навантаження, щоденні водні процедури, повноцінний сон (8 - 10 годин вночі, а для дошкільнят і 2 - 2,5 години вдень), мінімум телевізора, комп'ютера та гаджетів у житті дитини. 
   
2. Потрібно берегтися від будь-яких інфекцій. Таким дітям особливо необхідна повна вакцинація згідно з рекомендованим планом. А у разі появи сезонних епідемій, можливо, має сенс робити додаткові щеплення. При відвідуванні людних місць в осінньо-зимовий період обов'язково змащувати слизову носа оксоліновою маззю, по можливості зміцнюй імунітет дитини всілякими загартуваннями (сон із відкритою кватиркою, ранкова зарядка, обливання водою та ін.)
3. Повноцінне харчування, бажано дробове. Будь-яке разове переїдання у таких дітей здатне спровокувати напад, тому їжа повинна бути частою і по троху, не можна робити великі перерви між трапезами. З раціону виключається: жирне м'ясо, кісткові наваристі бульйони, жирна риба, оселедець, ікра, копченості, будь-які консерви та соління, здоба, чіпси, гострі приправи, кетчуп і майонез, газовані напої, шоколад, какао, соки з м'якоттю. У харчуванні дитини повинні переважати: супи на овочевих бульйонах, варені овочеві страви, нежирне м'ясо, курка без шкіри, гречана, вівсяна та пшенична каші, молоко і кисломолочні продукти, яйця, овочі та фрукти. Обов'язкове достатнє пиття: лужні мінеральні води, ягідні морси, компоти з сухофруктів, фруктові соки, трав'яні та ягідні чаї.
4. Через обмеження раціону дітям з ацетонемією регулярно протягом року призначають курси полівітамінних препаратів. Але призначати такі комплекси може тільки лікар, у якого дитина знаходиться на диспансерному обліку. Той же лікар може призначити курси гепатопротекторів або ферментних препаратів (для стимуляції роботи печінки та нормалізації жирового обміну).
5. Необхідно регулярно контролювати рівень ацетону в сечі експрес-методом, особливо при перших підозрах на наближення нападу.

Зазвичай, ацетонемічні кризи припиняються після досягнення 12 - 14 років. Але людина, яка мала в дитинстві діагноз нервово-артрічний діатез, має підвищений ризик розвитку таких захворювань: подагра та жовчо-кам'яні хвороби, гіпертонія, ВСД, цукровий діабет, проблеми з нирками. Тому протягом усього життя необхідно уважно стежити за своїм здоров'ям, дотримуватися здорового способу життя та регулярно відвідувати профілактичні обстеження.