Ранні ознаки аутизму

Найчастіше батьків починають бентежити особливості розвитку їхньої дитини, коли їй виповнюється 2 роки. Доти деяка невідповідність малюка своїм віковим нормам може бути пояснена індивідуальними рисами розвитку та нівелюватися згодом.

Звичайна дитина до дворічного віку переважно вміє робити найпростіші речі. Якщо ж щось ще залишилося їй недоступно, вона розуміє прохання дорослих і в цілому їх мову, навіть якщо сама ще не говорить. Ось деякі риси у поведінці малюка, що викликають занепокоєння:

• малюк не дивиться в очі співрозмовнику;
• використовує займенники другої чи третьої (ти, він, вона) особи, коли говорить про себе;
• повторює сказані їй фрази, а не відповідає на них;
• вже вимовляла свої перші слова, але перестала говорити взагалі;
• агукає, не намагається переходити на дорослу мову;
• байдужість до іграшок;
• байдужість до інших дітей, небажання грати з ними;
• байдужість до мами, дитина ніяк на неї не реагує, весь час замкнута, ніби надмірно самостійна;
• дитина ніяк не реагує на питання й прохання, звернені до неї, а також на звернення на ім'я, взагалі на нього відповіді не дає,
• часто починає розгойдуватися або трусити руками або головою без причини;
• ходить навшпиньки;
• гризе власні ручки;
• сама себе б'є по обличчю;
• у дитини часто сильні істерики, напади агресії, невідповідні до причин невдоволення;
• малюк боїться звуків, особливо незнайомих, може різко здригатися;
• лякається незнайомих, не йде на контакт з новими людьми.

За наявності будь-яких ознак у твоєї дитини геть не обов'язково, що їх причиною став аутизм. Але обстеження малюка необхідно. Наразі в Інтернеті є безліч онлайн-тестів і опитувальників, які зможуть розвіяти твої побоювання або ж навпаки вказати на необхідність звернутися до фахівців.

Наприклад, на сайті української спільноти особливих сімей "Ми разом!" наведено Модифікований скринінговий тест на аутизм для дітей раннього віку .

Найкоротшим тестом на аутизм є три питання до батьків:

• Якщо ви вказуєте на щось дитині, чи дивиться вона у ту сторону?
• Якщо у малюка щось викликало інтерес, чи вказує він вам на це, щоб поділитися своїми емоціями? Не аби отримати предмет, а саме  щоб ви просто теж на нього подивилися та розділили зацікавленість дитини.
• Чи грає ваша дитина в рольові ігри, які відображають соціальні взаємини (годує ляльку з ложки, укладає ведмедика спати)?

Якщо малюкові вже виповнилося 2 - 3 роки, і на всі вищенаведені питання його батьки відповідають «ні», потрібно звернутися за консультацією до дитячого невролога.

Аутична поведінка у маленьких дітей

Аутизм проявляється у складнощах комунікації та взаємодії з оточуючими. Малюка оточує особливий світ звуків, тактильних відчуттів і зорових образів, при чому для нього головне - його відчуття. Він зовсім не прагне розділити їх з кимось із близьких, яких сприймає лише як інструменти для тепла, їжі, комфорту. Часто ці діти постійно повторюють один і той самий безглуздий жест: смикають який-небудь предмет, спостерігають годинами за водою, що ллється, кубики шикують в ряд (проте не хочуть будувати вежу). Вони можуть ходити по колу навшпиньки або просто довго кружляти на одному місці. Буває, що такі діти особливо сприйнятливі до музики, вони мають улюблені твори, які готові слухати незліченну кількість разів, також є звуки, які їм явно подобаються. Наприклад, малюк в три роки може бути байдужий до машинки на радіоуправлінні, але любити дзвони.

З боку здається, що ця дитина абсолютно самостійна. На вулиці вона вважає за краще триматися осторонь, не хоче йти з мамою за руку. Але, побачивши щось, чого боїться, спробує сховатися за маму. А боїться вона часто зовсім не того, що насправді небезпечне: гул пилососа, людні місця. І в той же час вона абсолютно не боїться того, що дійсно їй загрожує: висоти або машини, що несеться.

Зазвичай така дитина перешкоджає мамі, яка намагається її обійняти: вона просто відштовхує її. Їй неприємний фізичний контакт з будь-ким, і для мами виключення вона не робить. Ясна річ, відвідування лікаря або перукаря для такої дитини - величезний стрес.

Маленькі аутисти дуже вибагливі в їжі - буває навіть, що їх раціон складається лише з декількох страв, і спроби запропонувати щось інше викликають бурхливу негативну реакцію.

Якщо дитина захоплена якимось заняттям, відволікти її неможливо. Якщо ж батьки роблять це насильно (саджають на горщик, забирають з ігрового майданчика, знімають з гойдалок), настає сильна істерика, можливо, навіть з агресією.

У звичайних дітей (їх називають нейроптіпічнимі) розвиток грунтується на наслідуванні дорослих. Так маля проводитиме гребінцем по волоссю, як мама, або ж зніматиме слухавку з телефона і намагатиметься туди щось говорити. Навіть однорічний малюк здатний повторювати: він також, як мама, погладить зайчика, який випав з ліжечка. На відміну від них аутичні діти взагалі не мають потреби імітувати дії дорослих. Це й ускладнює їх навчання, що призводить до відставання у навичках.

Мовленнєвий розвиток дітей з аутизмом

Діти з аутизмом говорити починають пізніше однолітків, але особливу увагу звертає не цей факт, а особливість мови. Тоді як звичайні діти найчастіше починають свою мову зі слів «мама», «тато» або «дай», маленький аутист перше слово вимовляє дуже нестандартне, часто складне - назву предмета або явища, які вразили його найбільше. Як правило, це неживий предмет. Досить довго маленькі аутисти не здатні розрізняти живе й неживе.

Коли така дитина починає розмовляти реченнями, мова її ще більше відрізняється від однолітків. Вона часто просто повторює шматки фраз, звернених до неї, може цитувати вірші чи фрагменти рекламних роликів, не розуміючи їх значення. Навіть маючи достатній словниковий запас, вона не може звернутися з проханням, а також зрозуміти прохання батьків. Під час першого знайомства вона довго і, здавалося б, зосереджено розглядає співрозмовника, абсолютно ігноруючи у цей час його фрази. Маленький аутист не здатний підтримувати розмову. Він просто повторює питання, який йому задають, і все. А ще малюк дошкільного віку не вживає займенники першої особи, коли говорить про себе. Він може сказати: «ти хочеш їсти», маючи на увазі, що голодний, або про себе: «вона втомилася».

Якщо щось із описаних вище особливостей поведінки характерно для твоєї дитини, обов'язково якомога швидше обстежуй його:

1. пройдіть онлайн-тести на аутизм в Інтернеті - знайти їх не важко, ми навели лише один приклад тут і один - на початку цієї статті;
2. запишись на прийом до дільничного педіатра та невролога;
3. відвідайте дитячого психолога, психіатра.

У разі раннього дитячого аутизму час - ключовий параметр в успіху корекційних заходів. Головний мозок до 6 років практично завершує формування. І до цього віку можна за допомогою спеціальної педагогіки спільними зусиллями фахівців і батьків абсолютно адаптувати дитину до соціального життя (буває, такі діти йдуть у звичайні школи нарівні з нейротіпічнимі однолітками). Після цього віку безцінний час може бути втрачено, і відновити деякі навички вже не вдасться.

Сучасна дитяча психіатрія зробила крок уперед, і за грамотного підхода та ретельній щоденній терплячій праці батьків вдається досягти високих результатів.